ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2019-01-29

ДО УВАГИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ АВТОНОМНІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ!

Суб’єкти господарювання, які використовують автономні системи опалення, зокрема, твердопаливні, рідкопаливні, газові котли чи печі, повинні обчислювати, нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок, а також складати податкову звітність по цьому платежу.

Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та викиди забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до ст.14 Податкового кодексу України стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. До стаціонарних джерел відносяться і автономні системи опалення незалежно від потужності опалювального пристрою та виду пального, при спалюванні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин.

Зауважуємо, шо згідно ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди  забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними   джерелами  можуть  здійснюватися  після  отримання дозволу,  виданого  суб’єкту господарювання обласними державними  адміністраціями. Тобто суб’єкт господарювання повинен мати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.У разі коли платник екологічного податку не має дозволу на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, він самостійно визначає обсяги викидів на підставі методичних роз’яснень.

З 1 січня 2019 року підвищено ставки екологічного податку за викиди СО2

23 листопада 2018 року  Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII, який набрав чинності 01.01.2019. Так, згідно ст.240.7 не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Податковим Кодексом. Згідно ст. 242.4 база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік. З метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС з 1 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну та передбачено поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2023 році (прогнозоване щорічне підвищення на 5 грн/тонну).

Відповідно до змін до Бюджетного кодексу України, затверджених Законом України № 2621-VIII від 22.11.2018, до п.161 ст.29, екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, зараховується у повному обсязі до загального фонду державного бюджету.

Також збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (ставки рентної плати  за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід, з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами зазначені у с.256.3 Податкового кодексу України).

Порядок обчислення податку визначено ст. 249 Податкового кодексу, згідно з якою суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал таким чином (табл. 1).

Таблиця 1

Вид забруднення Об’єкт та база оподаткування Формула Визначення
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення Обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами            п
Пвс = ∑ (Мі × Нпі)
і = 1
Мi — фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками

Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти

 

Обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти          п
Пс = ∑ (Млі х Нпі × Кос)
і = 1
Млi — обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

Кос — коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1)

Розміщення відходів Обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання             п
Прв = ∑ (Нпі х Млі × Кт × Ко)
і = 1
Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками;

Млi — обсяг відходів i-того виду в тоннах (т);

Кт — коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу;

Ко — коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів

 

Фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах.

Нагадуємо, що ставки податку визначені у ст.243-248 Податкового кодексу України.

Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

Найменування забруднюючої речовини Ставка податку,
гривень за 1 тонну
Азоту оксиди 2451,84
Аміак 459,85
Ангідрид сірчистий 2451,84
Ацетон 919,69
Бенз(о)пірен 3121217,74
Бутилацетат 552,23
Ванадію п’ятиокис 9196,93
Водень хлористий 92,37
Вуглецю окис 92,37
Вуглеводні 138,57
Газоподібні фтористі сполуки 6070,39
Тверді речовини 92,37
Кадмію сполуки 19405,92
Марганець та його сполуки 19405,92
Нікель та його сполуки 98872,97
Озон 2451,84
Ртуть та її сполуки 103931,28
Свинець та його сполуки 103931,28
Сірководень 7879,65
Сірковуглець 5120,56
Спирт н-бутиловий 2451,84
Стирол 17903,89
Фенол 11128,67
Формальдегід 6070,39
Хром та його сполуки 65822,27.

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності:

Клас небезпечності Ставка податку, гривень за 1 тонну
I 17536,42
II 4016,11
III 598,4
IV 138,57.

243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів:

Орієнтовно безпечний рівень
впливу речовин (сполук), міліграмів
на 1 куб. метр
Ставка податку,
гривень за 1 тонну
Менше ніж 0,0001 738187,86
0,0001 — 0,001 (включно) 63247,95
Понад 0,001 — 0,01 (включно) 8737,07
Понад 0,01 — 0,1 (включно) 2451,84
Понад 0,1 92,37.

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

243.5. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.

Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:

Найменування забруднюючої речовини Ставка податку,
гривень за 1 тонну
Азот амонійний 1610,48
Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню (БСК 5) 644,6
Завислі речовини 46,19
Нафтопродукти 9474,05
Нітрати 138,57
Нітрити 7909,77
Сульфати 46,19
Фосфати 1287,18
Хлориди 46,19.

245.2. Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу:

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 літр Ставка податку,
гривень за 1 тонну
До 0,001 (включно) 168743,5
Понад 0,001-0,1 (включно) 122347,23
Понад 0,1-1 (включно) 21092,69
Понад 1-10 (включно) 2146,63
Понад 10 429,72.

245.3. За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті.

245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.

Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах

246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, — 865,47 гривні за одиницю;

246.1.2. люмінесцентних ламп — 15,06 гривні за одиницю.

246.2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

Клас небезпеки відходів Рівень небезпечності відходів Ставка податку,
гривень за 1 тонну
I надзвичайно небезпечні 1405,65
II високонебезпечні 51,2
III помірно небезпечні 12,84
IV малонебезпечні 5
малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості 0,49.

246.3. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

246.4. За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

246.5. Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт
В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж 3
На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту 1