ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2017-10-17

ЕКОГІЧНИМИ СТЕЖКАМИ ЛЬВІВСЬКОЇ ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

P71002-162657Група юннатів-туристів з Желаннівського та Нетайлівського НВК Ясинуватського району з 30.09 – 6.10 здійснила подорож природоохоронними стежками України. Нам пощастило побувати у Львівській, Івано-Франківській областях, де ми відвідали цікаві історичні, природні, природоохоронні об’єкти.

Перша автобусна подорож зі Львова в село Урич здивувала і вразила юних екологів оглядом рідкісної пам’ятки оборонної архітектури – залишків давньоруської наскельної фортеці Тустань (ІХ-ХІІІ ст.). Наявні сліди, вирубані на скелях, надали унікальну можливість реконструювати дерев’яні забудови в трьохвимірному просторі. Цікаво те, що дану фортецю не змогли ні захопити, ні знищити монголо-татари, які до неї вже на своєму шляху спалили 250 міст Київської Русі. Завдяки значній висоті скель та надбудовам вдалося відбити напади ворогів. Постріли арбалетів із фортеці сягали на 500 м, а огляд місцевості з 90-метрової фортеці сягав на десятки кілометрів навкруги. Вогнеметні машини не досягали такої висоти, тому монголо-татари  вперше зазнали поразку.

Незабутньою була екскурсія «Золота підкова Львівщини», де розташовані три старовинні замки. На високому пагорбі Олеський замок – видатна пам’ятка архітектури та історії ХІІІ – ХVІІІ ст. Це була могутня  давньоруська фортеця , магнатська резиденція Даниловича, короля Яна ІІІ Собеського, Жевуського. Саме король зібрав численні твори мистецтва. Після реставрації 1965 – 1975 рр. тут було створено музей-заповідник, відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї зібрано сотні унікальних творів живопису, скульптури, прикладного мистецтва Х – ХІХ ст., серед них ікони, портрети, натюрморти. Особливо сподобалися величні полотна, висотою з трьохповерховий будинок  (зокрема, «Битва під Віднем» М. Альтомонте, 1692 р.). В кімнатах відчувався подих давнини,  старовинні меблі з різьбою, малюнками, шпалери, значна колекція скульптури львівської школи ХVI – XVIII ст. Справжніми мистецькими спорудами виглядали печі, комини для опалення приміщень. Багато хто вперше побачив ікону на дереві «Страшний суд» ( VI ст.).

Виходячи із замку, нас зустрів вельможа в княжому вбранні, який виписував бажаючим Грамоти, надаючи шляхетський титул на володіння земель Галичини та Волині за підписом Управителя Олеського замку Михайла Хмеля, а також Привілей для тих, хто відвідав замок в Олесько Львівській окрузі, з наданням права безперешкодного пересування, відвідування усіх оборонних та фортифікаційних споруд на Львівщині та Волині та звільнення від митних податків за підписом Магістра ордену Подорожніх.

Недалеко від Олеська розташований замок у Підгірцях – визначна пам’ятка пізньоренесансної архітектури. До замкового ансамблю входять – палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами і ровами. Замок продавався декілька разів, змінювалися власники один за другим. Замок прийшов в занепад. Відновити Підгорецький замок у загальних рисах вдалось тільки на початку 30-х років. З того часу він використовувався як один із найпопулярніших музеїв Польщі.  Врешті, після війни, коли Підгорецький замок був переданий лікарні, його експонати розвезли по різних музеях Львова. Нині замок є філіалом Львівської галереї мистецтв і знаходиться в стадії реставрації. Але, на жаль, коштів не вистачає на реставрацію. Відсутній спонсор, який би відтворив минулу красу, велич цього замку. Красиві краєвиди Львівської області відкриваються з його подвір’я. Колись в цьому замку робили зйомки знаменитого кінофільму «Три мушкетера» з участю відомого актора Михайла Боярського.

Далі ми переїхали до м. Золочів, де знаходився ще один відділ Львіської галереї мистецтв – Золочівський замок, споруджений у 1630-рр. на зразок цитаделі з бастіонами, батьком польського короля Якубом Собеським, пізніше у ХVIII ст. належав родині Радзивиллів. На валах стоять гармати. Один з наших учнів Золотарьов Костянтин досить докладно розказав всім принцип дії гармати. Це було цікаво не тільки учням, а й екскурсоводу.

Не менш цікавими і дивовижними були мандрівки природоохоронними стежками Національних природних парків: Сколівських Бескидах в Карпатах з його мальовничими гірськими пейзажами, лісами, цілющими джерелами, прозорим, чистим повітрям. Дивом для нас були печери — справжні мистецькі вироби природи, в яких можна було ходити.

Запам’яталася екскурсія до Національного природного парку «Яворівський», де побачили і наслідки освоєння території для відпочинку туристів. Працювала потужна техніка, яка ламала дерева, корчувала коріння, рівняла площадку для паркування автобусів. Ми побачили велику купу спиляних сосен, ялин, беріз. На жаль, огляд краси природи Карпат ставиться на рейки бізнесу, який приносить немало шкоди самій же природі.

В НПП «Карпатський» відкрилися  живописні лісові пейзажі, гірська річка з великими валами, швидкою течією. В Яремчі,  стоячи на місту високо над водою, перехоплювало подих, погляд линув вдалечінь  за течією в дрімучий ліс. Кирил Буділов так висловився про Карпати: « Дивлячись на ці чудові гори, мені хотілося залишитися тут надовго, вдихати свіжий смак природи, чути голоси птахів, тварин, просто звук природи».

На шляху в м. Івано-Франківськ, екскурсовод пані Надія приготувала нам сюрприз. Ми відвідали в Галицькому НПП  реабілітаційний зоопарк для тварин, які постраждали від цивілізації , від людей. Юннати побачили дуже багато тварин: лисиць, єнотовидну собаку, білих лелек, денних і нічних птахів, бурих медведів, вовка, фазанів, гірських козлів. Дивно і жаль було бачити чорних лелек, які стали чорними від нафти назавжди. Їх пір’я так і не вдалося відмити, почистити. А благородний олень такий був радий відвідувачам, що прибіг до них і ходив слідком вздовж огорожі, очікуючи на ласощі, які не можна було йому давати. Юннати надали невелику фінансову допомогу на корма тваринам. Погляди  очей тварин були незабутні. Нам було зрозуміло, що тваринам в цьому місці спокійно, ситно, тепло від людської уваги, любові.

Незабутні для нас були подорожі вулицями міст Львова з його вузькими, затишними вулицями, дорогами вистеленими  стародавньою бруківкою, кав’ярнями, шоколадними і карамельними майстернями, вернісажем, величним оперним театром, дивовижною архітектурою будинків.

Антон Радзіон про свої враження: «…Коли ми приїхали до Львова, він підкорив мене своєю красою. Тут одночасно нібито існують дві культури. Серед сучасних будівель розташовані старі вулички, які мають свою історію. Львів – це старе місто. Його побудували ще в ХІІІ столітті. Його перше призначення було – фортеця. Побудував місто князь Галицький Данило Романович. Назву фортеці він дав на честь свого улюбленого  сина Лева. Місто багате на старовинні потужні споруди. У місті ще збереглися старовинні пам’ятники культури. Вони прикрашені в стилі бароко. Також вікові традиції можна побачити і в багатьох інших будівлях. Стіни будинку прикрашені ще в минулі століття і все це збереглося до наших днів. Центр міста повертає нас у минуле. Тут можна перебувати годинами, представляючи життя минулих поколінь. Окремо потрібно сказати про жителів міста. Вони з великою любов’ю ставляться до місця, в якому живуть. Завдяки таким людям, ми можемо точно знати побут і умови, в яких жило населення ще за багато десятиліть до нашої появи. Такі знання безцінні. Вони розширюють наш кругозір, в голові народжуються ідеї про нові поїздки по інших місцях. Адже в кожному з них неповторна історія і люди».

В Києві ми мали можливість відвідати Ботанічний сад, оранжерею з тропічними рослинами. Прогулялися берегом Дніпра, відвідали Золоті ворота, сфотографувалися біля пам’ятника засновникам Києва.

Умови проживання у Львові, в хостелі турбази для учнівської молоді  були досить добрими. Було прохолодно в кімнатах, але весело. Всі екологи різних підгруп активно спілкувалися, грали, придбали нових друзів. Дружні сніданки, обіди, вечері в комфортабельних, оздоблених в національних стилях кафе, ресторанах, в Карпатах на природі були незабутніми. Особливо запам’яталася вечеря  в Івано-Франківську, в антикварні «ШпиндельL» — унікальному ресторані, де його прикрашають оригінальні антикварні речі: 52 старовинних годинника та 20 барометрів, найстаріша барна стійка серед українських ресторанів та діюча кавоварка 1973 року випуску, два раритетних працюючих касових апарати кінця ХІХ сторіччя та картини цього ж періоду. Стіни в основній залі обклеєні оригінальними французькими фактурами, векселями та документами, найстарший з яких датований 1839 роком.

Смачні страви, приготовлені за стародавніми рецептами, ми скуштували столовими приборами часів наших прадідів.

Вразила унікальна туалетна кімната з сторічним рукомийником та позолоченим краном.

Антикварня «ШпиндельL» є переможцем телевізійного Шоу на каналі 1+1 – «Найкращий ресторан з Русланом Сенічкіним в Івано- Франківську. Тут обідали знамениті співаки: Монатік, Наталя Могилевська та «95 квартал».

Власниця антикварні особисто привітала і дуже гостинно прийняла нас, сказала багато добрих побажань, розказала історію створення ресторану. На згадку вона сфотографувалася з нашою групою. Відношення до дітей було як до справжніх «зірок».

Взагалі невеликий куточок Західної України вразив нас неймовірною чистотою вулиць узбіч доріг, якісним покриттям автомагістралі,  зеленою травою подвір’їв будинків, сучасною архітектурою, костелами, церквами, капличками для молитов в селах, вздовж доріг. Кожний будинок особливий, прикрашений квітами, різьбою по дереву, каменю, виробами із металу, статуетками. Жителі дуже багато приділяють уваги чистоті, оздобленню своїх будинків. Відчувається стиль сучасних європейських поселень.

За всі дні нашого перебування люди відносилися до нас з великою повагою, добротою, співчуттям. Наші діти сподобалися всім екскурсоводам своєю увагою, допитливістю, інтересом до інформації, культурою поведінки. Вони були приємно здивовані обізнаністю  учнів  Донеччини  в історії України, біології, екології.

Наша група дуже вдячна організаторам подорожі із Донецького обласного еколого-натуралістичного центру та вчителям, які супроводжували екологів, за надану можливість відвідати унікальні природні, історичні куточки України. Подорож була дуже насиченою різноманітними заходами, час марно зовсім не втрачався. Екскурсовод пані Надія намагалася якомога більше нам показати, розказати, відчути подих природи, людського відношення, унікальності міст Західної України. Ми сподіваємося пізнати цей край ще більше. Карпати – це класно!

 

Костя Золотарьов, учень 11 класу, Голова ради дитячої громадської організації «Екологічна варта»,

Надія Григорівна Яструбенко, вчитель біології та географії Желаннівського НВК Ясинуватського району