ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Національний природний парк «Меотида»

11143597_143192102698477_8651446384206395738_n
НОВИНИ ПАРКУ:
Адрес: Донецька обл. , Білосарайська Коса
Сторінка НПП: https://www.facebook.com/meotida.npp?pnref=story
 НПП «Меотида» має досить тривалий та важкий шлях створення й може вважатися передтечею заповідної справи Донеччини. Ще у 1894 році уряд російської імперії виділив професорові Докучаєву В.В. Маріупольську степову ділянку, де видатний учений мріяв зберегти заповідний режим. Нажаль, спадкоємці цього не зробили. З 1921 року ентузіасти з маріупольского краєзнавчого музею розпочали боротьбу за заповідання Білосарайської коси, і в липні 1926 року її територію було оголошено мисливським заказником, у квітні 1927 року — заповідником місцевого значення, а в липні того ж року включено до складу заповідника республіканського значення. Але в липні 1937 року заповідний статус було скасовано.
Новий етап охорони узбережжя Азовського моря був більш вдалим і розпочався із створенням Донецького ботанічного саду АН України та
Донецького державного університету(1965). Завдяки цій події природа субрегіону стала предметом багаторічних плідних досліджень, насамперед з боку молодих фахівців і студентів проблемної групи «Приазов’я», а також об’єктом пильної турботи студентської «Дружини охорони природи». Була створена низка заповідних територій різних за статусом та площею: «Соснові культури»(1972), «Крива коса»(1978), «Білосарайська коса»(1980), «Кривокоський лиман»(1981). Створені також три заказники («Бакаї Кривої коси», «Приазовський чапельник», «Єланчанські бакаї») та зарезервовані території для оголошення ще одного – «Азовський берег». Все це склало фундамент, на якому у 2000 році було створено регіональний ландшафтний парк «Меотида». На базі РЛП «Меотида» відповідно до Указу Президента України від 25 12034202_143192226031798_2634978476568796746_oгрудня 2009 року було створено національний природний парк з однойменною назвою. Загальна площа парку становить 20720,9531 гектара земель державної власності, а саме: 3580, 9467 гектара земель, що надаються ( у тому числі із вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, 2762, 7298 гектара земель, що включаються до складу парку без вилучення, а також 14377, 2766 гектара прилеглих ділянок Азовського моря. Парк підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсівУкраїни. НПП «Меотида» розташований на території Володарського (Володарська державна Першотравневого (Першотравнева адміністрація), Новоазовського(Новоазовська державна адміністрація) та державна адміністрація) районів Донецької області. На території НПП розташовано с.м.т Сєдове, безпосередньо до меж парку розташовані села – Холодне, Обрив, Гусельщикове,Самсонове, Безименне, Широкине, Виноградне, Мелекіне, Білосарайське, Юр’євка, Старченкове, та с.м.т Ялта, міста — Маріуполь та Новоазовськ.
Структурно НПП «Меотида» розподіляється на два відділення: «Лукомор’я» — площею 2709,8 га. Території, та 6321,5га акваторії моря, загалом 9031,3га, що згруповані навколо водно-болотного угіддя міжнародного значення «Затока та коса Крива»; «Білосарайське» загальною площею 9595,0га, з яких 4373,6 га. Території та 5221,4 га. Акваторії моря. Логічним центром відділення є водно-болотне угіддя міжнародного значення «Затока та коса Білосарайська».
11224602_143198842697803_7661837474870493971_oПарк розташований у степовій зоні, північно-степовій підзоні, лівобережно – дніпровсько-приазовська північно-степової провінції, приазовської низовинної області. Кожна фізико-географічна область розподіляється на фізико-географічні райони.
В системі геоботанічного районування територія парку знаходиться у Європейсько-Азіатскій степовій області, Причорноморській
(Понтичній) степовій провінції, Приазовсько – Чорноморського степової підпровінції, Ждановського округу.
РОСЛИННИЙ ТА ТВАРИННИЙ СВІТ ПАРКУ
Рослиний покрив парку характеризується флористичною та фітоценотичною унікальністю, багатством флори, раритетними видами. Тільки за екологоценотичною класифікацією тут виділенно 49 формацій солончакової, степової, болотяної, водної, піщаної та синантропною рослинності, з яких 4 занесені до Зеленої книги України, а також безліч ділянок формацій, в угрупуваннях яких зростають види Червоної книги України. Загальний флористичний список складає 643 види, що відносяться до 289 родів та 69 сімейств. З них лише на приморській терасі зростає 520 видів, з яких більш ніж 40 ендемічних та субендемічних видів які характерні для південого-сходу України. У складі флори НПП 14 реліктових видів.
Багатий тваринний світ парку, але за видовим різноманіттям не мають собі рівних пернаті. У суворі зими поблизу закованого у крижаний панцир моря комфортно почуваються біла полярна сова й пуночки, у теплі – на лиманах влаштовуються граційні лебеді-шипуни. В період міграції серед численної армії мігруючих птахів можна побачити степову красуню дрохву, лісового самітника чорного лелеку, посланницю далекої тундри червоно волу казарку та гірського мандрівника грифа.
Гордістю парку є численні поселення гідрофільних птахів, а угруповання на стрілці Кривої коси унікальне в масштабах Європи. Тут, на кількох гектарах черепашкового пляжу, який майже з чотирьох боків омивається Азовським морем, гніздяться десятки тисяч рябодзьобого, річкового та малого крячків, сріблястого мартина то мартина каспійського.
Влітку 2009 року на «дзензику» Кривої коси вперше в новітній історії за гніздилися кучеряві пелікани. Це єдиний науково підтверджений факт розмноження цих, занесених до Червоної книги України, птахів у нашій державі.
12038312_143202852697402_585274174703083996_nРозповсюдження каспійського мартина обмежене всього кількома місцями на Євразійському континенті. Вид занесено до Червоної книги України і показово, що з початком активної охорони у «Меотиді» чисельність цих птахів різко зросла від з маленького поселення до 11222972_147939055557115_5397593338910033305_oвеличезної колонії. Співробітники парку роблять усе, щоб так само склалася доля й занесених до Червоної книги України ходуличника, кулика-сороки, пісочника морського, лучного та степового (одне з останніх місць перебування в Україні) дерихвостів, чорноголової вівсянки (єдине в Україні групового гніздування), дельфіна-азовки, степового тхора, перегузні, борсука, мишівки степової і вухатого їжака (єдине в Україні місце перебування), жовточеревого полоза, а також всіх понад 250 видів птахів, зареєстрованих в межах парку (близько 100 з яких гніздяться), 49 видів ссавців, 7 видів плазунів, 5 видів земноводних, 79 видів риб, понад 1500 видів комах та багатьох інших безхребетних тварин, що мешкають у парку.