ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2018-02-13

ВІТАЄМО З РІЧНИЦЕЮ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «СВЯТІ ГОРИ»

На необхідність заповідання місця зростання борів із реліктової сосни крейдяної та неповторних заплавних і плакорних ландшафтів цього краю звернув увагу відомий ботанік В. І. Талієв ще на початку минулого століття. Комплексне обґрунтування необхідності створення на Сіверському Дінці національного парку підготувала у 1978 році професор Р. І. Бурда з колегами, а трохи згодом були пропозиції інших учених щодо виділення оптимальної площі та визначення меж майбутнього парку.

Національний природний парк «Святі Гори» був створений згідно з Указом Президента України від 13 лютого 1997 року № 135. Він був створений на базі ландшафтних заказників загальнодержавного значення «Гори Артема» та «Святогірський» і став першим національним природним парком на лівобережжі України. Парк знаходиться в Слов’янському та Краснолиманському районах Донецької області й займає площу 40605,5 га, з яких 11878,0 га надані парку в постійне користування.

Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Донецького кряжа. Національний парк займає середню течію р. Сіверський Донець. Найбільше ботаніко-географічне значення мають крейдяні бори, сформовані сосною крейдяною — третинним реліктом, видом, занесеним до Червоної книги України. За даними багатьох вчених, у XVIII ст. правий берег Сіверського Дінця біля Святогірського монастиря суцільно, аж до села Маяки, був покритий чистими крейдянососновими лісами, а дубові ліси траплялися лише невеликими острівцями. Пізніше широколистяні ліси почали витісняти соснові. Наприкінці ХІХ ст. площі крейдяних борів різко скоротилися, й зараз збереглися лише на окремих ділянках серед дубових лісів. У цих насадженнях відбуваються динамічні процеси взаємодії лісу і степу.

Флора парку налічує 943 види вищих рослин, що складає половину видів, які зустрічаються на південному сході України. Визначну наукову цінність парку становить раритетний фонд флори. У межах національного парку охороняється 123 види рідкісних рослин, 48 видів занесено до Червоної книги України, 12 — до Європейського червоного переліку, 4 — до додатку 1 Бернської конвенції, 45 — є рідкісними для Донбасу і охороняються на місцевому рівні.

У середній течії Сіверського Дінця збереглися характерні для Східної Європи фауністичні комплекси заплавних і нагірних дібров, хвойних лісів і степу. Всього на території парку мешкає 256 видів наземних хребетних тварин, у тому числі 43 види ссавців, 197 — птахів, 10 — плазунів і 9 — земноводних. У річці Сіверський Донець, в озерах і старицях водиться 40 видів риб та 1 вид круглоротих. Загалом на території парку охороняються 50 видів тварин (з них 40 хребетних), занесених до Червоної книги України, 12 видів, занесених до Європейського червоного списку та 114 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Природа національного парку та його околиць ще зберегла умови для існування багатьох рідкісних птахів, таких як скопа, тювик, змієїд, орлан-білохвіст, балобан, боривітер степовий, журавель сірий, ходуличник. У заплаві річки та байрачних дібровах зустрічається горностай — дуже рідкісний для Східної України вид, а у скелях крейдяних гір живе рідкісний для Європи птах — пугач. Серед інших видів ссавців тут можна зустріти «червонокнижних» видру та борсука.

Раритетний склад рослинного і тваринного світу можна назвати золотим фондом національного парку.

Унікальність парку визначається наявністю на його території своєрідних і неповторних природно-територіальних комплексів. Передусім це скелі над р. Сіверський Донець, крейдяні бори, а з лівого боку ріки, навпроти круч, — трьохсотлітня заплавна діброва насіннєвого походження. Серед цікавих природних об’єктів національного парку слід назвати урочище «Маяцька дача», яке репрезентує особливу сторінку в історії степового лісознавства й охорони природи. Тут на площі близько 5000 га сформувалися унікальні діброви, а в балці «Макатиха» цього урочища деякі лісові ділянки справляють враження первісного лісу. Ліси У цьому урочищі є рідкісна діброва з грабом звичайним, який знаходиться тут за межами східної межі свого суцільного ареалу.

На території парку розміщено близько 130 археологічних та більше 70 історичних пам’яток. Серед них особливий інтерес для відвідувачів парку становить Святогірський Свято-Успенський чоловічий монастир на мальовничому правому березі р. Сіверський Донець. Його архітектурний ансамбль XVII-XIX ст. складає основу комплексу пам’яток Святогірського державного історико-культурного заповідника, що входить до складу території національного парку. На початку XVII ст. тут вже існував православний Успенський монастир в печерах крейдяної скелі.

Справжньою перлиною заповідника є печерні храми з Миколаївською церквою, яка була збудована в XVII ст. на крейдяній скелі.

До середини другої половини XIX ст. належать такі оригінальні споруди Святогірського ансамблю як Андріївська каплиця на крейдяній скелі, головний храм монастиря — Успенський собор, Покровська церква, Печерник, залишки Кирило-Мефодіївських сходів, меморіальна зона поховань відомих родин XIX ст. — Голіциних, Куракіних, Іловайських та ін. Велику пізнавальну цінність становлять печери на території колишнього монастирського Арсеніївського скіту «Святе місце», а також гора Фавор, де існувала Преображенська церква. Більша частина цих унікальних пам’яток культури нині реставрована і становить національне культурне надбання України.

В НПП «Святі гори» розроблено п’ять туристичних маршрутів, організовуються екскурсії маркованою екологічною стежкою «Дубовий гай» та немаркованою стежкою з привабливими місцями.

Вітаємо співробітників національного природного парку «Святі гори» з річницею створення! Бажаємо натхнення та нових звершень в галузі охорони природи!