ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2017-05-03

ЗАПОВІДНИК «КАМ’ЯНІ МОГИЛИ»: ЗВ’ЯЗКИ З ІСТОРИКАМИ ТА ДУХОВЕНСТВОМ

Основна роль у розвитку наукової думки в суспільстві належить історикам (18 публікацій), дослідження яких охоплюють два напрями: 1) історія дозаповідного періоду «Кам’яних Могил»; 2) власне історичні події самого заповідника. Із праць дозаповідного періоду звертають на себе увагу монографії краєзнавця-історика С. П. Шевчука, які присвячені особливостям історії Розівського району.

У 1997 році побачило світ фундаментальне видання «Дороги Нестора Махна» [ автори: А. В. Белаш (син), В. Ф. Белаш (батько―соратник Н. І. Махна)], в якому приводиться опис битви махновських загонів з військами білогвардійського генерала Шкуро, що відбулися у квітні―травні 1919 року в районі станції Розівка та на території майбутнього заповідника. Наведемо іще одну цікаву монографію Н. Шишкіна «Немецкие поселения на юго–востоке Украины: история, культура, судьбы: 1823-1941 гг.», видану коштом Союзу німецької культури (м. Макіївка), у якій закарбована трагічна доля німців, що мешкали в околицях заповідника «Кам’яні Могили».

Переважна більшість історичних праць присвячена битві на Калці в 1223 році русичів з татаро–монголами. З нагоди її 775–річчя в 1998 році відбулося увіковічення пам’яті й уроків битви, яка за версією учених–істориків відбулася в районі нинішнього заповідника. В пам’ять про цю подію на садибі заповідника було встановлено Уклінний хрест і збудовано капличку, названу на честь небесного покровителя козаків―преподобного Іллі Муромця. Ця подія викликала лавину публікацій (57 назв) і започаткувала ще один напрям творчих зв’язків заповідника з місцевою владою, духовенством, козацькими організаціями, які взяли на себе функцію підтримки заповідника. Спілка козаків України «Військо Запорозьке» в 1999 році оголосила заповідник козацькою святинею і разом з керівництвом сусідніх районів підтримала заповідник у нелегкий для економіки України час.

Отже, в арсеналі творчих зв’язків заповідника з громадськістю виникла нова форма співробітництва, а у заповідника «Кам’яні Могили» з’явився новий союзник―Спілка козаків із середовища місцевого населення.

Зв’язки з археологами

Творчі зв’язки з археологами знайшли віддзеркалення у наукових публікаціях і посідають провідне місце в системі документів соціального блоку (Табл. 4). Археологічні дослідження в Приазов’ї в районі « Кам’яних Могил» започаткував у 1888–1902 роках російський археолог М. Ю. Бранденбург (1839–1903 рр.). Завідувач історико–археологічного відділу Маріупольського краєзнавчого музею П. М. Піневич ще в 1928 році запланував продовжити історико–археологічне обстеження Маріупольського округу, фіксуючи свою увагу на таких місцях: район Кам’яних Могил радіусом 7–8 верстов―здогадливе місце битви на річці Калці 1223 року русичів з татаро-монголами, та провести розкопки великих і малих кургани біля села Темрюк (на південний захід від ст. Розівка). Але цим планам не судилося бути втіленими в життя. Рятуючись від прийдешніх репресій, провідний археолог П. М. Піневич на початку 30–х років покинув Маріуполь.

Сенсаційний резонанс серед журналістів і дослідників «Кам’яних Могил» викликала книга Олександра Черних «Заповедные сокровища Каменных Могил» (2007), в якій приведено варіант розшифровки напису― малюнка «Гострої Могили», в якому автор подає інформацію про поховання «66 бусових Рексів від дійсних Русів Руськолані». Коментарі до цієї праці приведено у книзі дослідника «Велесової книги» Володимира Осипчук–Скороводи у власній монографії: « Воля Перуна (Праве пришестя Тараса Шевченка)» (2012, С. 466–472).

Археологічні дослідження в районі «Кам’яних Могил», починаючи з 1974 року, були продовжені донецькими, маріупольськими та запорізькими археологами. Справжній « бум» документів археологічної тематики відбувся у 1991–2000 роках (33 публікації із 59 або 56 %). Це сталося завдяки дослідженню Східної археологічної експедиції Запорізької області, яку очолював талановитий археолог В. О. Самар. Велику допомогу по проведенню археологічних досліджень надали: місцевий краєзнавець, історик С. П. Шевчук разом зі своїми гуртківцями, завідувач заповідника В. О. Сіренко та директор радгоспу «Придонецький», Герой Соціалістичної праці С. І. Стасенко.

Співробітники заповідника провели велику роботу по створенню музею під відкритим небом―була зібрана колекція місцевої древньої архітектури із приазовських степів (кам’яні баби скіфської та половецької культур). Ініціатива по проведенню успішних археологічних досліджень запорізькими музеєзнавцями в околицях заповідника «Кам’яні Могили» належить В. О. Сіренку, котрий разом з керівниками сусідніх господарств багато в чому посприяв у завершенні цієї нелегкої праці. Археологічні дослідження в районі «Кам’яних Могил» вінчає узагальнююча праця В. Самара «История изучения памятников археологи на востоке Запорожской области».