ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2018-11-09

ЗАЯВА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ проекту Програми «Чисте повітря Донеччини 2018-2020 роки та прогноз до 2030 року» 

1).ЗАМОВНИК:

Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (далі — департамент)

2). ВИД ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», документи державного планування — стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.Р.С» на замовлення департаменту розроблено проект Програми «Чисте повітря Донеччини 2018-2020 роки та прогноз до 2030 року» (дали — Програма), що пропонується до затвердження розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації.

Проект Програми розроблено з метою забезпечення стабілізації та поступового покращення стану атмосферного повітря Донецької області.

Досягнення мети Програми має стати важливою умовою для забезпечення комплексного підходу для розв’язання проблем у сфері забруднення атмосферного повітря.

Забезпечення зниження навантаження на довкілля, зумовленого викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, планується шляхом проведення системної інформаційної роботи, адміністративного сприяння впровадженню заходів, спрямованих на зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Програму розроблено з урахуванням основних законодавчих актів, що діють у сфері охорони атмосферного повітря в Україні:

  1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  2. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України 08 листопада 2017 року №796-р «Про Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок».

3). ТЕ, ЯКОЮ МІРОЮ ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ВИЗНАЧАЄ УМОВИ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ АБО ОБ’ЄКТІВ, ЩОДО ЯКИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ (У ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РОЗМІРУ, ПОТУЖНОСТІ АБО РОЗМІЩЕННЯ РЕСУРСІВ);

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»    до першої та другої категорій видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено:

— теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження);

— чорну та кольорову металургію (з використанням руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);

коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту;

4) ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ:

а) для довкілля:

В ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації документа проекту Програми, зокрема, мають бути оцінені наслідки для таких компонентів довкілля:

  • атмосферне повітря.

 у тому числі для здоров’я населення;

Фізичні, хімічні чи біологічні характеристики забруднюючих речовин створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та вимагають спеціальних методів і засобів їх зниження.

Забезпечення зниження навантаження на довкілля, зумовленого викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, планується шляхом проведення системної інформаційної роботи, адміністративного сприяння впровадженню заходів, спрямованих на зниження викидів забруднюючих речовин    в атмосферне повітря.

б) для територій з природоохоронним статусом;

Під час здійснення СЕО, варто оцінити ймовірні наслідки від діяльності об’єктів забруднювачів атмосферного повітря, що пропонується відповідно до Програми на:

території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх охоронні зони, землі природно-заповідного фонду України, території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об’єкти комплексної охорони.

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

Транскордонний вплив відсутній.

5) ВИПРАВДАНІ АЛЬТЕРНАТИВИ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗГЛЯНУТИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО;

Для досягнення мети Програми необхідно комплексне, системне і цілеспрямоване вирішення наступних основних завдань:

  • вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони атмосферного повітря;
  • здійснення організаційно-господарських, технічних та інших заходів щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин суб’єктів господарювання та інший шкідливий вплив;
  • вживання заходів щодо зменшення обсягів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
  • забезпечення безперебійної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливого впливу;
  • здійснення контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються, рівнями іншого шкідливого впливу та ведення  постійного обліку;
  • залучення громадськості до природоохоронних дій через екологічне інформування та освіту населення.

Найсприятливішим варіантом буде затвердження запропонованої Програми.

Проте в процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки буде розглянуто наступну альтернативу:

Альтернатива 1:

«Нульовий сценарій» — тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації                    у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування;

Оцінка ефективності вказаного альтернативного варіанту буде відображена у Звіті про стратегічну екологічну оцінку.

6) ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ, МЕТОДИ І КРИТЕРІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАТИМУТЬСЯ ПІД ЧАС СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ;

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного середовища.

Всі методи прогнозування об’єднують у дві групи: логічні і формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

При відсутності про об’єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо об’єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі думок кваліфікованих спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделювання.

  • Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому. Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних оцінок об’єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у певній сфері науки, техніки, виробництва.
  • Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при короткостроковому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні кількісних і якісних параметрів досліджуваного об’єкта за попередні роки з подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку                  у прогнозованому періоді;
  • Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори, від яких суттєво залежить прогноз; з’ясувати їх співвідношення                                       з прогнозованим явищем; розробити алгоритм і програми моделювання змін довкілля під дією певних факторів.

Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись вищевказані методи, зокрема буде здійснено:

  • збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників;
  • проведення аналізу слабких та сильних сторін проекту Програми з точки зору екологічної ситуації;
  • проведення консультацій з громадськістю щодо екологічних цілей;
  • проведення оцінки впливу Програми на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення;
  • моніторинг фактичного впливу впровадження Програми на довкілля.

 7) ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ РОЗГЛЯНУТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ;

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством та нормативно-правовими актами.

Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації, споруд та інших об’єктів.

Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на об’єкти тваринного світу Під час провадження планованої діяльності, у відповідності до вимог статей 9, 37, 39, 40 Закону України «Про тваринний світ»:

  • збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
  • недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
  • збереження цілісності природних угруповань диких тварин;
  • запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;
  • охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;
  • недоторканість ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу;
  • розроблення і здійснення заходів, які будуть забезпечувати збереження шляхів міграції тварин.

Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на здоров’я населення При здійсненні планованої діяльності у відповідності до вимог статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів будуть розглядатися:

  • відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
  • заходи радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також заходи встановлені нормами, іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки;

8) ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ЗВІТУ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ;

Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Пропонується така структура Звіту із СЕО:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності — 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9) ОРГАН, ДО ЯКОГО ПОДАЮТЬСЯ ЗАУВАЖЕННЯ   І ПРОПОЗИЦІЇ, ТА СТРОКИ ЇХ ПОДАННЯ.

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Програми подаються до:

Відділу атмосферного повітря департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації.

Відповідальна особа: Начальник відділу атмосферного повітря (контактні дані: eco.d@dn.gov.ua; 095-644-25-25)

Строк подання зауважень і пропозицій становить 15 днів, тобто

до 24 листопада 2018 року.

Программа_Воздух_общая