ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Дата : 2021-06-26

ЕКОЛОГІЧНИМИ СТЕЖКАМИ РІДНОЇ УКРАЇНИ: ТАЄМНИЦІ ХОЛОДНОГО ЯРУ

Подорож «Таємниці Холодного яру» розпочалась! Вивчати унікальні природні території та історико-культурну спадщину приїхали талановиті діти із смт Гродівка, міст Добропілля, Покровськ та Мирноград.
22 червня 2021 року діти дослідили сосново-ялинковий ліс, виявили кмітливість під час квесту і чудово відпочили у басейні, а ввечері об’єднались біля багаття із смачним фіточаєм.
Другого дня подорожі учасники заходу «Екологічними стежками рідної України» подорожували екологічною стежкою «Скарби природи» та виявили свої знанння під час тренінгу «Створення паспорту екологічної стежки». Діти також ознайомились із визначними історичними подіями у музеї козацької слави, відвідали бібліотеку, показали свою майстерність у спортивному залі та під час навчань на електричному самокаті. Теплі виграївськи вечори завершились співами – кожна варта представила українські пісні.
Подорож дала змогу малечі зануритись у «Таємниці Холодного Яру». Юні природоохоронці відвідали:
– пам’ятку природи загальнодержавного значення «Холодний Яр»;
– ботанiчний заказник мiсцевого значення «Бiлоснiжний»;
– музейно-етнографiчний комплекс «Дикий Хутір»;
– природну пам’ятку «Дуб Максима Залiзняка»;
– цiлюще джерело «Живун»;
– Суботівське городище IXст. до н.е.;
– Іллінську церкву (Суботів) – місце поховання Богдана Хмельницького, 1657 р.;
– Меморіальний музей Б. Хмельницького;
– нацiональний iсторико-культурний заповiдник «Чигирин»;
– iсторико-архiтекryрний комплекс «Резиденцiя Богдана Хмельницького».
Діти дізнались багато цікавого, йшли непростими козацькими стежками, бачили унікальні природні території.
Холодний Яр – реліктовий лісовий масив, який має історичне та природоохоронне значення. В глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Холодноярські ліси – переважно штучні насадження, у яких переважає дуб, що займає 81% від 6804 га загальної площі урочища. Зустрічаються насадження, де домінують ясен звичайний, липа, клен, ясен і сосна.
553 га унікального природного утворення охороняються з 1968 року в однойменній памʼятці природи загальнодержавного значення.
У Холодному Яру для охорони підсніжника складчастого, цибулі ведмежої та тюльпана дібровного створений ботанічний заказник місцевого значення «Білосніжний».
На заповідних лісових галявинах Холодного Яру зростає рідкісний підсніжник складчастий. Це найбільша рівнинна популяція – 60 гектарів. На рівнині зростає цей первоцвіт тільки на Черкащині, на гірських місцевостях – у Криму, на Кавказі, та на півночі Туреччини. Завдяки посиленій охороні, щороку ця площа збільшується щонайменше на два гектари.
На південному схилі Кириківського яру, за хутором Буда, здіймаються в небо віти одного з найстаріших дерев Європи – дуба Максима Залізняка, якому вже понад 1000 років. Він має 8,9 м в обхваті і висоту 24 м, його могутній стовбур 6 разів вражали громовиці, а під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та багато інших.
Холодний Яр – одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні, живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. Великі ліси, гори і яри робили їх вигідними для оборони. Тут віками точилася кривава боротьба за волю і долю, про що свідчать сотні високих могил-курганів: «татарських» «лядських», «козацьких», які з плином часу не загубили серед місцевих своїх назв, переказів і овіяних легендами імен козацьких ватажків, які склали в них свої голови. По лісах і досі стоять «городки» і неприступні монастирі-фортеці, за валами яких укривалося від ворожої навали місцеве населення. Навколишні села свого часу були козацькими сторожами перед Диким полем. В часи існування Запорізької Січі територія на південь від Холодного Яру входила до складу «Вольностей запорізьких козаків». Холодний Яр і Чорний ліс були прикордонною зоною. До ліквідації Запорізької Січі у 1775 році це був своєрідний пересильний пункт на шляху до острова Хортиці. Втікачі, які діставалися сюди, вважали себе вільними. Місцеві століттями жили спільним життям з недалеким Запоріжжям, до якого давали юнаків, а від нього приймали старців і покалічених.
В районі Холодного Яру незліченну кількість разів нападники вщент руйнували міста і села, але ті знову і знову відроджувались. Тут у тугий вузол заплелися вирішальні шляхи історії України. Це урочище завжди було форпостом українців у боротьбі за волю.
Відчуваючи його силу, вороги намагалися оминати густі Холодноярські нетрі десятою дорогою.
Перша друкована згадка про Холодний Яр належить історикам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363–1367 роках «на Синій воді».
Через небезпечне сусідство Дикого Поля, безперервні напади кочових племен, ці землі довгий час були незаселеними. Окремі міста-фортеці та добре укріплені монастирі протягом століть були єдиними населеними пунктами від Канева і Черкас до Дніпровських порогів.
За кількістю унікальних археологічних, історичних та надзвичайно цінних природних об’єктів, яких тут нараховується понад 150, Холодний Яр –безперечний лідер. У лісовому масиві і на полях навколо нього розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської рільничої, яка зародилася в українському лісостепу за 5-4 тисячі років до нової ери. Вчені відшукали незаперечні докази проживання тут наших предків з прадавніх часів. І ніякі катаклізми, війни чи спустошення не призводили до заміни на цих землях автохтонного населення.
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була створена Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків.
В історію Холодний Яр увійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому Тарас Шевченко присвятив поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр».
Відстоюючи незалежність України, організувавши повстанські загони за козацьким принципом під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України – або смерть» з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.
У самому серці Холодного Яру, за 100 м від славнозвісного дуба Максима Залізняка, функціонує музейно-етнографічний комплекс «Дикий Хутір», де живе атмосфера козацької України XVII століття, готують страви давньої української кухні і можна поблукати лісовими стежками, якими ходили козаки. Нікого не залишить байдужим експозиція музею історії Холодного Яру, в якому відображені історичні події Козацьких повстань ХVII століття та 20-х років XX століття.
Між селами Головківка і Медведівка, в Атаманському парку, розташоване унікальне цілюще джерело «Живун», до якого ще козаки приходили відпочити і омити рани. Існує легенда про його походження. Святий апостол Андрій Первозванний та його учні спекотного літа проходили через Холодний Яр. Коли їм захотілося пити, апостол вдарив посохом об землю, і з того місця вирвався прозорий струмок. Так утворилося джерело «Живун», вода в якому ніколи не замерзає. Сучасний аналіз води з джерела показав, що за своїм вмістом вона схожа на лікувальну «Нафтусю».
Поряд з джерелом є купальня, в яку можна зануритися з головою, температура води тут 4 ºС цілорічно.
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин».
Чигирин – перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів – його родинний маєток.
Чигиринщина була одним з центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків – Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.
Заповідник охоплює місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, урочище Холодний Яр та Атаманський парк. На його території розташовані 35 пам’яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва та природи, серед яких Замкова гора Б. Хмельницького, Дуб Максима Залізняка, Сухі колодки, Три криниці, Залізнякова криниця та інші.
Тут зберігаються пам’ятки різних часів, але найбільша частина їх пов’язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.
Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького» входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Комплекс відтворено з метою збереження історії і увічнення пам’яті про українське козацтво та правління великого гетьмана Богдана Хмельницького.